|
Скачать Використання ігрових форм на уроках біології
Використання ігрових форм на уроках біології
…Дитя вимагає діяльності безупинно
і стомлюється не діяльністю
а її одноманітністю і однобічністю.
К.Д. Ушинський
Сьогодення вимагає від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а й уміння самостійно набувати й використовувати на практиці нові знання, уміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особи щодо саморегуляції, самоосвіти і самовдосконалення та виховання відчуття постійної потреби цього. Пошук нових форм і прийомів вивчення біології в наш час – явище не тільки закономірне, але й необхідне. У школі особливе місце посідають такі форми занять, які забезпечують активну участь на уроці кожного учня, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної праці. Розвиток пізнавального інтересу учнів – це процес, що включає інтелектуальні, емоційні й вольові елементи в певному поєднанні і взаємозв’язку. Працювати з учнями 5 класів, коли вони лише починають вивчати природничі науки на уроках природознавства, треба так, щоб у них не зник інтерес. А в 6-7 класах, де дається вже більш важкий матеріал для розуміння, необхідно шукати такі форми роботи, які захоплять учнів у практичну діяльність із метою дослідження різноманіття проявів природи. Тому я вибрала тему для самоосвіти, пов’язану з ігровими технологіями, яку можу використовувати на будь-якому уроці і навіть етапі уроку з користю для учнів.
Актуальність гри в навчальному пізнанні на сьогодні підвищується, з одного боку, у зв’язку з доступністю різних джерел пізнання, наростанням обсягу різноманітної інформації, що поставляється телебаченням, відео, інтернетом, а також, по-друге, все більш масштабним використанням засобами масової інформації ігрових технологій. Важливим завданням освіти стає розвиток в учнів інтересу до самостійного відбору інформації і її активного використання. Це досяжне за участі в дидактичних іграх, що дають можливість на практиці проявити свої здібності, демонструвати знання й уміння. Застосування в навчальному пізнанні ігрових технологій стимулює розвиток усіх сфер учня – мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової, комунікативної. Рішення цього завдання реальне на шляху використання ігрових технологій у навчанні біології.
Практична значущість полягає також у тому, що гра легко сприймається і її можна застосовувати будь-яким учителям-предметникам. У кожної науки, навчального предмета є своя цікава сторона, є велика кількість ігор і ігрових форм. Є ігри, що включають пізнавальні елементи декількох навчальних предметів (міжпредметні зв’язки). Як правило, вони вимагають від школярів уміння розшифровувати, розплутувати, розгадувати або, головне, – знати сам предмет. Технологія універсальна. Будь-яка з розглянутих організаційних форм легко відтворна. Цю форму вчитель-предметник може наповнити своїм змістом, використовуючи для розумових вправ учнів, їхньої самоперевірки, творчого інтелектуального розвитку.
У процесі роботі застосовуються різні групи ігор – предметні, сюжетно-рольові, дидактичні, інтелектуальні й рольові. Інтелектуальні й рольові ігри я найчастіше використовую під час проведення виховних заходів і в позакласній роботі при проведенні декад природничих наук, що дозволяє підвищити інтерес в учнів до природознавства, біології й екології.
Усі ці ігри носять пізнавальний і розвивальний характер.
Спектр їхньої різноманітності великий, але для себе я з’ясувала основні показники гри: цілі, завдання, принципи і функції.
Головні показники гри
Мета застосування технології ігрових форм навчання – розвиток стійкого пізнавального інтересу в учнів через різноманітні ігрові форми навчання.
Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні важливі ознаки і свою стійку структуру; у яку входять такі компоненти (за В. Коваленко, П. Підкасистим):
*ігрова задумка;
*правила гри;
*безпосередньо ігрові дії;
*дидактичні завдання;
*оснащення гри;
*результат гри.
Кінцева мета гри – навчити дитину самостійно орієнтуватися в складній і суперечливій обстановці, швидко ухвалювати правильні рішення, уміти адекватно оцінювати ситуацію й дії інших людей.
Завдання гри:
Освітні: сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу. Сприяти розширенню кругозору учнів через використання додаткових історичних джерел.
Розвивальні: розвивати в учнів творче мислення. Сприяти практичному застосуванню вмінь і навичок, отриманих на уроці.
Виховні: виховувати моральні погляди й переконання. Сприяти вихованню особи, яка саморозвивається і самореалізується.
Функції гри:
*Навчальна функція – розвиток загальних навчальних умінь і звичок, таких, як пам’ять, увага.
*Розважальна функція – створення сприятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу в захоплюючу пригоду.
*Комунікативна функція – об’єднання колективів учнів, установлення емоційних контактів.
*Функція релаксації – зняття емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні.
Основні принципи організації гри:
*Відсутність примушення будь-якої форми при залученні дітей у гру.
*Принципи розвитку ігрової динаміки.
*Принципи підтримки ігрової атмосфери (підтримка реальних відчуттів дітей).
*Принципи взаємозв’язку ігрової і неігрової діяльності. Для педагогів важливе перенесення основного змісту ігрових дій у реальний життєвий досвід дітей.
*Принципи переходу від простих ігор до складних ігрових форм.
Будь-яка навчальна гра включає три основні етапи: підготовчий, етап проведення гри, етап узагальнення та аналіз результатів.
Правила гри:
*Урок, проведений в ігровій формі, вимагає певних правил:
*Попередня підготовка. Треба обговорити коло питань і форму проведення. Мають бути наперед розподілені ролі. Це стимулює пізнавальну діяльність.
*Обов’язкові атрибути гри: оформлення, ефект несподіванки, що сприятиме підвищенню емоційного фону уроку.
*Обов’язкова констатація результату гри.
На моїх уроках ігрова форма занять створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як спонукання, стимулювання учнів до навчальної діяльності.
Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять відбувається за такими основними напрямами:
-дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;
-навчальна діяльність підкоряється правилам гри;
-навчальний матеріал використовується як її засіб;
-у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичне завдання в ігрове;
-успішне виконання дидактичного завдання зв’язується з ігровим результатом.
Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри й навчання багато в чому залежить від розуміння вчителем функцій і класифікації педагогічних ігор.
Види педагогічних ігор, які я часто використовую у своїй педагогічній діяльності:
1. За видом діяльності: рухові, інтелектуальні (розумові).
2. За характером педагогічного процесу:
а) повчальні, тренувальні, контролювальні й узагальнювальні;
б) пізнавальні, виховні, розвивальні;
в) репродуктивні, продуктивні, творчі;
г) комунікативні, діагностичні, профорієнтації.
3. За ігровою методикою: наочні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні.
4. Формою: ігрові свята; театральні ігрові дії; ігрові тренінги і вправи; запитальники, тести; змагання, конкурси, ігрові аукціони тощо.
5. За виглядом ігрового середовища: без предметів і з предметами, настільні, ТЗН, комп’ютерні, із засобами пересування.
Універсальні ігри
Я пропоную деякі види універсальних ігор, які використовую на уроках у 5-9 класах на етапі актуалізації, опитування, закріплення навчального матеріалу або як елемент домашнього завдання. Дуже хороший ефект дають і на етапі застосування знань із практики.
Хто такий? Що таке?
Рекомендую проводити на уроках біології при вивченні класифікації рослин і тварин.
Форма проведення: групова.
2 учні:1 – отримує картки із завданням (намальованим об’єктом вивчення); 2 – ставить питання, намагається відгадати, що зображене на картинці.
Потім міняються місцями. Можна проводити і зі всім класом: учитель тримає малюнок, повернений зворотним боком, а учні називають ознаки цього об’єкта і намагаються відгадати.
Крокуй-говори.
Форма проведення: індивідуальна.
Рекомендується проводити з теми, що вивчає різноманітність рослин і тварин, але можна і при вивченні теми, де багато таких частин, які можна було б перераховувати.
Пінг-понг.
Форма проведення: групова.
Додому задається завдання: придумати питання для гри.
На уроці пари учнів ставлять свої питання одне одному. Правильна відповідь дає можливість поставити питання напарникові, а неправильна відповідь – продовжує ставити питання той, хто й до цього.
Добери пару.
На прикладі рослини. Один учень називає рослину, інший – її плід.
На прикладі тварин. Один учень називає тварину, інший – місце проживання цієї тварини або будь-яку іншу задану інформацію із заданої теми уроку.
Цю гра проводжу й на уроках біології людини і із загальної біології, з будь-якої теми.
Цікава біологія.
Учитель викликає учня до дошки і просить його записати ряд букв. Решта учнів записує ці ж букви в зошитах. Далі вчитель просить за певний час скласти із цих букв слова на певну тему. Переможцем стає той, хто швидше й більше складе слів.
Часто в урочній практиці використовую і методи ІКТ:
1) «Навчальне відео» – відеоряд, що може бути представлений відеоматеріалами, зображеннями (наприклад, фотографії вчених-біологів, різноманіття живих організмів) із звуковим (текстовим) супроводом. При перегляді навчального відео обов’язково пропоную учням певні завдання.
2) «Метод проектів» у поєднанні з ІКТ сприяє формуванню в учнів умінь і навичок знаходження, обробки та відбору потрібної біологічної інформації. Будь-яке дослідження – це авторський підхід, своє бачення проблеми, тому воно розкриває творчий потенціал учня. Метод застосовую під час проведення уроків-конферен3) Мультимедійна презентація, яка може бути: основою уроку (його "скелетом"); частиною уроку; творчою роботою учня (перед яким необхідно поставити мету, обговорити зміст роботи, час на її захист, критерії оцінки). Створені мною презентації мають власний методичний супровід із системою відомих учням опорних сигналів для виконання певних видів завдань.
Поєднання відео-, аудіо- і текстового матеріалу задіюють усі сенсорні канали учнів, що забезпечує більш глибоке занурення в матеріал, сприяє його творчому осмисленню, підвищує мотивацію до навчання. Для формування певних предметних компетентностей комп’ютер використовую на різних етапах уроку .
Шкільне життя – це не лише навчання. Нині учні мають змогу брати участь у різних конкурсах і олімпіадах із предмету, наукових семінарах та конференціях, що значно розширює їх кругозір, додає упевненості у своїх силах та знаннях, збагачує досвідом.
Зрозуміло, що при використанні ІКТ можуть виникати певні проблеми: недостатня комп’ютерна оснащеність навчальних кабінетів; не у всіх учнів є комп'ютери в домашньому користуванні; підготовка уроків вимагає дуже багато часу. Шляхи вирішення зазначених проблем бачу в оснащенні навчальних кабінетів, диференціації домашнього завдання. Таким чином, введення у навчально-виховний процес інформаційно-комунікаційних технологій підвищує якість і ефективність цього процесу. Допомагає сформувати в учнів предметні (в тому числі інформаційні) компетентності, які розвиваються в результаті активної, умотивованої, напруженої роботи з навчальними матеріалами, комп'ютерними моделями, інформаційними джерелами та в тісній співпраці з учителем.
|
